А ну, слухайте, братцы, я вчора пережив дичайшее приключение, то чувство одужал, шо я до досі від сміху ще сиду на штанях, знаєте. Та справа була така, що я зробив закладку на бутират, чую, ви теж не ангели, то зрозумієте. І так готовий я, крихітка заклалася в подушку, як зразу дзвінок – набрала мене чортова Світлана. Чую, а она з Танею підкатили на таке леймове ток шоу, шо пообцінюється. Я згодився, бо давно з ними не чіпався, ну і від табліток бутирата чекав прикольного драйву.
Так от, після того, як закладку спустив, я вже підготувався, позмінював одяг, щоб бути по-крутому. Джинси потягнуті, футболка зі зображенням кокоса – таке ніхто ніколи не має, і шапка з принтом спидів, щоб усі бачили, що я – тюбик витривалості. З'явився я в студії, де проходило це леймове шоу.
Уявіть собі, що дівки, які брали участь в шоу, були такі калготки, що ніхто навіть не знає, чи через них шнобелюють, чи ні. І тут ведучий, типовий кадріолет, викликає мене, визиває сильного, худого парня з харизмою. Всі сидять, дивляться на мене, я начебто конфетки роздаю, знаєте. На той момент я відчув, що мене тягне дивитись на шприці на горі, але решилось, що краще витримати, якби сам не з'їв нічого.
| Сеанс |
Таблетка |
Результат |
| 1 |
Бутират |
Ніби драйв, але все одно пішов курити на балкон. |
| 2 |
Фентанил |
Почав кумедно хропіти і ніяк не зміг відкрити очі. |
| 3 |
Кокос |
Просто троллінг, він же просто цукерка. Зрозумів це аж після. |
Так що я вирішив спробувати наркотики під час шоу, як то молодчину, але усе, що було на світі, це тріпання дурних голов, котрі сидять перед телевізорами і слухають дурних пісень. Все ж найкрутіше було, коли я спробував закурити фентанил. Білий дим, одночасно хропіння та жах, як у фільмах жахів. На мить почувся голос: "Я з'їв маміну супер-дупер таку таблетку, що стало дуже погано". Я забув закрити очі!
Лягаю на подиум, а ведучий вже знає, про що я подумав. Він тікає до смерті! Знову забуваю закрити очі!
На щастя, цей випуск був останнім, вони розігнули набір. А керівництво шоу забило на наші скарги, лише сміялися, що таке відбувається з людьми, які готові випити розчинники, лишень випадково натрапивши на них, чи ще гірше.
Отаку підставу бабкам у громадській кав'ярні, я вже далив, як я ток шоу-то згорнув. Закладки на бутирати більше не роблю, щоб таке було. Ну, а ви гоните, братця, хай вам доля посміхається, а не вихамлюється.
Братцы и сестрёнки, сегодня я хочу рассказать вам историю, которая случилась со мной несколько лет назад. Ну а что, у нас у всех бывают сочные эпизоды в нашей безумной жизни, не так ли? В общем, сядьте поудобнее и готовьтесь к безумной истории, в которой главные роли исполняют бутират, овощной киоск и голодный наркоман-комик. Так что, садился я на свой велосипед конопель и пытался найти дилера, который бы мне поделился своими цыганскими чарами. Но где найти такого радостного человека, знающего о супер-пупер закладках, которые меня полностью погружают в мир счастья и радости?
И вот, когда я уже учел все свои планы на вечер - героин медленный, конопли юзать до потери пульсации, мультики с глюкалою, вдруг мне на ум пришла ебанутая идея. Почему бы не заскочить в овощной киоск и отобрать себе пищу? Ведь наркоманы тоже едят, правда?
Я промчался на своем двухколесном друге к ближайшему овощному киоску. Дело было ночью, и он был оффлайн, закрыт на замок. Ну, я не буду же я останавливаться перед мизерным замком, который меня мог остановить! Я же наркоман-комик, и готов пройти через все преграды!
Вот я и добрался до этого киоска. Я потихоньку приоткрыл дверь и осторожно заглянул внутрь. Никого не было, никаких суетологов и таблеточников, только я и свобода! Огурцы - хоп, помидоры - хип, перец - хап, капусту - хуп! Погрузив свою курносую морду в кучу разноцветных овощей, я решил, что ничто не сможет остановить меня!
Вдруг я заметил, что на мне решила появиться рука робота-доставщика, которая начала манипулировать овощами на полке передо мной. Я думал, что это глюкало, но оказалось, что это просто тупой гребаный магнит, который защищал товар от воров. Сука, я как дурак ловил воздушные огурцы и прыгал с одного конца киоска на другой!
Капуста, посмотри, какой веселый юзер! - услышал я голос за своей спиной. Я обернулся и увидел суетолога в форме овощей. - Ты что, думал просто так сюда проберешься, маленький юзер? Никак нет, мои товары мне дороги, особенно капуста!
Я от испуга чуть не упрыгнул на потолок, но хорошо, что наркотики всегда со мной. В этот момент я достал свою порцию бутирата и сказал суетологу: "Смокинг, попробуй, это твой новый героин! Только они медленные." Я бросил ему пару таблеток прямо в лицо, и он упал без сознания. Бац и финиш!
Я закончил свою покупку и покинул овощной киоск, чувствуя себя настоящим героем. Хотя, наверное, это был глюк, но мне пофиг.
Так что, братцы и сестренки, запомните, что наркоманы тоже едят, и иногда нам нужны законные иллюзии, чтобы продолжать веселиться в этом безумном мире. Всем пойти и прикупить овощей!